На широких степових просторах, де розляглися пшеничні лани, межовані степовими смугами, видніється село Маринівка. Воно славиться працьовитими і гарними людьми, щедрими на любов, совість,добро. Наше село славне не тільки звитяжними трудовими здобутками, а й своєю власною історією.

Щаслива та людина, яка переступивши батьківський поріг, впродовж  життєвого шляху, листаючи сторінки власного життя, пов’язує свої спогади, а то навіть і долю з своєю «малою батьківщиною» - землею наших батьків, рідних і близьких, наших краян.

Хочеться розповісти про історію та сьогодення нашого навчального закладу – Маринівського  професійного  аграрного ліцею, який протягом більше як семи десятиліть з невеликого сільського училища перетворився у показовий ліцей  з високим рівнем професійної підготовки кваліфікованих робітничих кадрів, в першу чергу для сільського господарства, випускники якого своїми знаннями, вміннями, працею примножують міць і славу села, району та області.

Навчальний заклад створений на базі дитячого притулку за наказом Тресту радгоспів 15 жовтня 1950 року як радгоспна школа механізації, який очолив Кабашний Ф.О. (1950-1952рр.). Йому вдалося  згуртувати біля себе педагогічний колектив і організувати курси механізації. З 1952 по 1953 р. керував закладом Ботвін Павло Васильович.

Наступним директором став Сагайдак І.Г. За час його керівництва в 1957 році школа перетворилася на училище механізації сільського господарства

« УМСГ №6».

В 1961р. навчальний заклад реорганізовано в ПТУ №6 наказом Державного комітету по професійно – технічній освіті. З цього року директорську посаду обіймав Матюшов О.В. А з 1972 по 1980рр. навчальним закладом керував Блажко А.І. В цей період з’являється  новобудова: двоповерхова будівля з їдальнею, актовим залом, бібліотекою.

Ініціативною, енергійною людиною був Сухач  М.І., який став директором в 1981 році. Під час його керівництва в черні в 1981 р. ПТУ №6 перейменовано в  СПТУ №36. В 80-ті роки помітно училище оновлюється. Поліпшується його матеріальна база. Починається будівництво нового навчального корпусу (1986-1987рр.). Цю ідею втілив у життя директор Сухач М.І. , який працював на цій посаді по 1987 р. включно.

З 1987 по 1997р. директорську посаду обіймав Кириченко М.М.  За наказом Міністерства освіти і науки України 1997р. до нашого закладу приєднується Врадіївське СПТУ, яке стає філією. Пройшовши шлях майстра виробничого навчання та заступника директора, з січня 1998р.  директором було обрано Косінчука М.В.

Зміни в суспільстві відбуваються в зв’язку з вимогами часу, науково-технічного прогресу. Надалі в навчальних програмах поряд з професійно-технічними предметами з’являються  загальноосвітні. Відбуваються реформи в науці та освіті.

Наказом Міністерства освіти і науки України від 24 жовтня 2002р. №607 та за наказом управління освіти і науки Миколаївської облдержадміністрації від 1.11.2002р. №452 Маринівське СПТУ №36 реорганізовано в Маринівський професійно аграрний ліцей. Офіційно з 10 лютого 2003р. заклад має статус ліцею.

Навчальним закладом керує Микола Васильович Косінчук - керівник нової формації, який не лише впевнено здійснює свої професійні плани сьогодні, але й наполегливо дбає про день завтрашній.

Про ділові та професійні якості директора свідчать слідуючі нагороди:

• 2000р.-нагороджений знаком «Відмінник освіти України»;
• 2008р.- знаком «За вагомий внесок у розвиток професійної освіти»;
• 2010р.- знаком « Антон Макаренко»;
• 2012р.- знаком «Лідер освіти». Міністерство освіти України.

Неодноразово був нагороджений грамотами Департаменту освіти Миколаївської облдержадміністрації, обласної ради та облдержадміністрації. В 2011р. Косінчук М.В. отримав державну нагороду до 20-річчя незалежності України Указом Президентом України.

Він намагається підняти ліцей все на  вищий і вищий рівень. Навчальний заклад постійно змінюється на краще. І у цих змінах надзвичайно велика роль керівника закладу.

Будь-яка новинка, можливість  щось придбати для ліцею – все тут же береться на озброєння. За останні роки було створено два комп’ютерних класи, оновлено матеріальну базу двох лабораторій кухарів, лабораторії-бару, лабораторії з професії тракторист.

Можна навести ще декілька фактів: реконструкція системи опалення і перехід на економні невеликі котельні при кожному корпусі, покращення благоустрію та  перекриття даху гуртожитків та адміністративного корпусу. Була створена сучасна конференц-зала, знову ж таки при наполегливій і активній участі директора.

Не на словах, а на ділі дбає про учбове господарство. Так за останні  роки було придбано багато одиниць сільськогосподарської техніки: пристосування для збирання соняшника (2), автомобіль ВАЗ (1), сівалкуСПН-6, оприскувач (1), культиватор КБС (1), агрегат грунтооброний АГД (1), косарку роторну(1).

На землях учбового господарства  збираються гарні врожаї зернових, бобових, соняшника.

У директора мета одна – всілякими засобами поліпшити умови навчання, проживання і виховання учнів, максимально добре підготувати молоду зміну до самостійного життя. Щоб кваліфіковані спеціалісти брали сміливо в руки штурвали сучасної техніки, були конкурентно-спроможні на ринку праці. В цьому його громадянська позиція, турбота про завтрашній день.

В 2010р. Миколу Васильовича було обрано депутатом обласної ради. Він чесно і добросовісно виконував свою роботу, завжди приходив на допомогу своїм виборцям: жителям сіл, району, області. В першу чергу дбав про зміни на краще в соціальній сфері села. Це індивідуальний прийом громадян та зустрічі з трудовими колективами населених пунктів району: в школах, лікарнях, ФАПах,   дитячих садочках, господарствах. Депутат добре володів ситуацією, яка складалася на той час в селах району.

Всі звернення громадян направлялися до відповідних виконавчих органів влади, з проханням своєчасно реагувати і вирішити як найшвидше ту чи іншу проблему.

Микола Васильович працював в робочій групі, яка розробляла цільову соціальну програму розвитку професійно-технічної освіти на 2011-2015рр. а ще тісно співпрацював з районною радою та райдержадміністрацією в питаннях вирішення проблем, які стосуються жителів виборчого округу.

 

Сьогодення Маринівського ПАЛ

Маринівський професійний аграрний ліцей є державним навчальним закладом другого атестаційного рівня, що забезпечує реалізацію права громадян на отримання загальної середньої освіти, а також підготовку, робітників високого рівня кваліфікації, як правило з числа випускників загальноосвітніх навчальних закладів на основі базової чи повної загальної середньої освіти.

Юридична адреса:

56425 Миколаївська обл., Доманівський район, с. Маринівка, вул. Симона Петлюри,8.

смт. Врадіївка, вул. Гоголя 6 (філія)

У своїй діяльності ліцей керується Конституцією України, Законами України « Про освіту», «Про професійну-технічну освіту», «Про загальну середню освіту», Положенням про професійно-технічний навчальний заклад, Положенням про організацію начально-виробничого процесу у професійно-технічних закладах, Типовим положенням  про професійний ліцей, Статутом Маринівського професійного ліцею, нормативно-правовими актами України.

Навчально-виробничий процес в ліцеї ведеться у відповідності до вимог Закону України «Про мови», наказів по ліцею та рішень методичних комісій.

Учні здобувають освіту на певному кваліфікаційному рівні відповідно до державних стандартів системи професійно-технічної освіти.

Головним завданням ліцею є забезпечення права громадян України на професійне навчання відповідно до їх покликання, інтересів і здібностей з метою задоволення потреб економіки у кваліфікованих конкурентоспроможних на ринку праці робітниках.

У нашому ліцеї ведеться підготовка робітничих кадрів з таких інтегрованих професій:

• Тракторист – машиніст сільськогосподарського виробництва категорій «А1», «А2», «В1»; слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування 1-2; 3 розрядів; водій автотранспортних засобів категорій «В», «С».
• Водій автотранспортних засобів (категорія «В», «,С».) ;
• Кухар, бармен;
• Продавець продовольчих товарів; Продавець непродовольчих товарів
• Оператор комп’ютерного набору; офісний службовець (бухгалтер1я);

 

Останнім часом відчуваються труднощі по комплектації ліцею, які пов’язані з демографічною ситуацією в Доманівському, Первомайському, Врадіївському районах, та й в цілому по Україні.

Проектна потужність  ліцею  в одну зміну - 350 учнівських місць.

Для навчання приймаються учні на базі 9 класів в групи з трирічним терміном навчання з отриманням середньої освіти та диплому за спеціальністю, а в групи з річним терміном навчання приймаються учні на базі одинадцяти класів.

Учнів влаштовують умови закладу: на період навчання вони забезпечуються харчуванням та гуртожитками. Одержують стипендію у розмірі 490 грн.

 

Фінансово-господарська діяльність та матеріально-технічне забезпечення ліцею.

Колектив на чолі з керівником Косінчуком М.В. дбає про матеріальне забезпечення та покращення умов закладу.

На теперішній час в ліцеї нараховується 14 тракторів+2 макети та 8 автомобілів, у філії 7 тракторів та 4 автомобілі, та більше 50 одиниць сільгосптехніки, включаючи 4 зернові комбайни.

Для забезпечення навчального процесу і покращення матеріальної бази на протязі останніх п’яти років за рахунок господарської діяльності проведено ремонт даху гаражів, столярні, заміна шиферу та балок. Повністю замінено водопостачання в їдальні на нові каналізаційні труби. Встановлено в навчальному корпусі, гуртожитках та адмінбудинку, лабораторії-магазині металопластикові вікна. Замінено міжкімнатні двері в гуртожитку №2, адмінбудинку, кабінетах першого поверху учбового корпусу. Проведено капітальний ремонт в лабораторії для кухарів-барменів. Дуже по сучасному виглядять лабораторія для кухарів: закуплено кухонні стінки та робочі столи, промислові електричні плити. В ліцеї є  конференц-зала, де стіни і стеля, обшиті вагонкою  і створюють естетичну гармонію поєднання кольорів.Облаштовано новостворену конференцзалу. Щорічно проводяться ремонти по гуртожитках, лабораторіях , їдальні, учбовому корпусі та на території ліцею.

Для покращення температурного режиму в приміщеннях учбового корпусу, в 2011 для системи опалення було придбано 2 котли.

Кожного року проводяться капітальний та поточний ремонти сільськогосподарського техніки та обладнання. Для підтримки в належному робочому стані навчальної сільськогосподарської техніки здійснюються забезпечення запчастинами у необхідній кількості, купуються паливо - мастильні матеріали. Ці питання в ліцеї по-господарському вирішує старший майстер Кучер В.М.

 

Розповідь про кращого педагога

 

Хочеться розповісти про кращого педагога , творчу людину, яка більше 33 роки працює в навчальному закладі на поприщі освіти. Це викладач спецдисциплін сільськогосподарського напрямку Таранцова Ольга Петрівна, яка працює над створенням системи комплексного підходу до стимулювання навчальної діяльності учнів.

Не секрет, що до навчальних закладів системи ПТО здебільшого приходять навчатися діти, які не мають достатнього рівня знань. Це діти, які не хотіли, не вміли чи не звикли добре вчитися. Тому, головне завдання викладача спецдисциплін – заохотити учнів до навчання, навчити їх вчитися. Доносити нову інформацію та нові знання Ольга Петрівна намагається так, щоб доторкнутися до чутливої душі дитини, індивідуально вплинути, без жорстких спонукань відчутно відродити в учнів бажання вчитися і як говорив великий педагог В.Сухомлинський «навчити вчитися». Для цього подачу нових знань викладач робить цікавою, різноманітною, пізнавальною, щоб зацікавлений учень міг вдумливо сприймати і самостійно використовувати знання під час практики. Намагається врахувати вікові народні традиції, життєвий досвід при вивченні предметів  хліборобської професії.

Досвідчений педагог широко використовує на уроках фрагменти пізнавальних ігор. Гра в навчальному процесі забезпечує емоційну обстановку відтворення знань, полегшує засвоєння нового матеріалу, заохочує до навчальної роботи. За допомогою гри на уроках моделює життєві ситуації, що стимулюють інтерес до навчальних предметів.

Своєрідним стержнем розвитку є змагання, елементи якого широко використовує Таранцова О.П на своїх уроках.

Використання змагання, конкуренції організовує колектив, спрямовує на досягнення успіхів, навчає перемагати, змушує відстаючих підтягуватися до рівня передових, а передових учнів надихає на нові успіхи. В цьому випадку усвідомлення власних можливостей забезпечує успіх у навчанні. Це зміцнює віру у власні сили, пробуджує почуття власної гідності. Такий підхід, на думку викладача,  допомогає  кращій підготовці майбутніх кваліфікованих робітиків.

Таранцова О.П багато років очолює методичну комісію сільськогосподарського спрямування в ліцеї.  Має грамоти  Міністерства освіти України, обласного управління освіти. З 2006 р. має кваліфікаційну категорію  «спеціаліст вищої категорії ». Нагороджена почесним знаком «Відмінник освіти України».  Неодноразово займала перші  місця в ліцейних конкурсах: «Класний керівник року», «Кращий кабінет», «Педагог року». Працювала в творчій групі педагогічних працівників ПТНЗ області з моніторингу Державних стандартів  профтехосвіти.

Саме головне – є чим пишатися. Це кращі учні, які приймали участь і перемагали в олімпіадах та конкурсах фахової майстерності серед механізаторів.

Хомеко Юрій – переможець Всеукраїнського та обласного конкурсів;

Савельєв Олександр  - переможець обласного конкурсу ( спеціалізація  «слюсар»)

Войтович Михайло, Журба Олександр, Гевич Микола, Довбня Олексій – переможці обласних конкурсів.

 

Наші випускники

 

Обличчям Маринівського ПАЛ є наші випускники. Вони складають його славу і гордість. Багатьох із них у різні часи нагороджено державними нагородами. Поважні, працьовиті люди - гордість нашого краю .

Донцов Андрій в 1974р нагороджений орденом «Трудового Червоного Прапора»; Хом’як Стефан Миколаевич в 1970р – орденом « Знак Пошани»;  в 1972 р – орденом  «Трудового Червоного Прапора», а в 1976р. отримав «Орден Великої Жовтневої Соціалістичної революції» за отримання високих врожаїв зернових культур; Яцько У.К. в 1972р.- орденом  «Трудового Червоного Прапора», Зборовський Стефан Антонович очолює господарство імені Щорса на Доманівщині, заслужений працівник сільського господарства.

Безліч випускників після закінчення нашого закладу продовжили навчання у середніх та вищих закладах, а по закінченню навчання займають керівні посади.

Наш навчальний заклад в свій час закінчили педагогічні працівники Вовчик О.А., Таранцова О.П., а також службовці Богдан С.В., Когутяк О.Б.

Щорічно ліцей випускає приблизно 120 фахівців своєї справи. Не секрет, що на ринку праці є велика потреба у професіоналах сільськогосподарського та кухарського профілю.

Протягом майже двох десятків років ліцей плідно співпрацює з Доманівським  центром зайнятості. За цю співпрацю наш заклад отримав нагороду «Найкращий роботодавець  2005 року».

Колектив проводить вагому роботу на кожній окремій  ланці  своєї діяльності. З цього складається імідж навчального закладу. І мабуть найголовніше в цій діяльності є задоволення учнів своїми професійними досягненнями.

Досягнення наших випускників, оцінка їхньої праці та всілякі здобутки у сучасному соціумі, є найважливішим і найціннішим у педагогічній праці колективу ліцею, а також у напруженій роботі зі створенням іміджу самого навчального закладу.

 

Родзинка ліцею

 

Якщо порівнювати село Маринівка із святковим пирогом, то родзинкою в ньому буде Маринівський професійний аграрний ліцей, на чолі з директором ліцею  Косінчуком Миколою Васильовичем.

Ліцей розташований на деякій відстані від шосейних доріг, знаходиться в парковій зоні,оточений алеями,газонами,клумбами. Це невелике культурне містечко села. Бо добрими сусідами є ДЮСШ №2 (спортивна школа) та будинок культури, які по своїй архітектурі, зовнішньому та внутрішньому вигляді не поступається і деяким  міським  закладам  такого типу.

Над благоустроєм приміщень та території ліцею працюють всі працівники та учні, щорічно поповнюючи нашу зелену оазу насадженнями квітів, кущів, дерев.